Архівуймось! Бо й похвалитись не буде чим...
- Сьогодні вам потрібно написати звіт.
- Звіт?
- Про результати грудневої «мозкової активності».
Хмм… Це, навіть, цікаво.
Пригадати, за що, так би мовити, мені платять?
І я чкурнула по свої матеріали. Раз стаття, два стаття, три нема, чотири теж нема, п’ять.. стоп! Як немає?
Кількахвилинний ступор і я стрімголов кинулась у начальницькі «шари».
Хвала небесам – тут знайшлись і три, і чотири, і п’ять, і решта.
А також статті за листопад, і за жовтень, і за ще хто зна коли.
Диво-чудо? Документо-вордівське звалище?
На моє щастя, звичайний собі архів. А в мене, натомість, переповнена «корзина»…
…Що ж, звіт таки був готовий. Хоча, не впевнена, що усі матеріали були віднайдені, бо інколи, чого гріха таїти, я і до начальницьких «шар» добираюсь із улюбленим delete-ом.
Мінус? Так. Але очевидним плюсом є те, що у графі «Завдання на наступний місяць» я зможу зазначити необхідність архівного «звикання».
«Консервування» думок – це не ода стереотипам. Це наша зброя у майбутньому.
© Юля
Коментарі
Интересно
Интересно получается. А где же настоящее независимое мнение? Хотя, как говорят, Ваши бы слова, да Богу в уши.